На даний момент напевно не існує людини, яка б не знала або не чула про таке захворювання, як СНІД. Воно заполонило увесь світ.
СНІД - проблема яка стосується кожного. Адже за оцінками експертів, понад 50 мільйонів людей є ВІЛ-позитивними. Кожного дня у світі інфікується 15-16 тис. осіб. Кожні 14 секунд на нашій планеті на ще одну інфіковану людину стає більше. Кожний сотий дорослий житель планети інфікований. Що ж стосується нашої країни, то Україна займає одне з перших місць серед європейських держав за темпами поширення вірусу імунодефіциту людини. Щомісяця в Україні на одну тисячу людей, які живуть з ВІЛ стає більше.
ВІЛ — це вірус імунодефіциту людини, що викликає вірусне захворювання - Віл-інфекцію, яка, у свою чергу, приводить до вираженого ослаблення імунного захисту. В даний час Віл-інфекція вважається не смертельним, а невиліковним хронічним захворюванням. Діагноз «ВІЧ-ІНФІКОВАННИЙ» або «ВІЛ +» - це прихована стадія СНІДУ. А СНІД, відповідно, - відкрита стадія, яка виражається в ослабленні імунітету і руйнуванні кліток імунної системи - лімфоцитів.
СНІД (синдром набутого дефіциту) – це заключна стадія ВІЛ-інфекції, яка виявляється як комплекс захворювань, що виникають у ВІЛ-інфікованої людини на фоні послабленого імунітету. ВІЛ передається не лише через брудний шприц або наркотики, але й під час незахищених сексуальних контактів. Для призупинення поширення вірусу в організмі людини і покращення здоров’я ВІЛ-позитивних людей використовують спеціальні ліки, які зупиняють розмноження вірусу ВІЛ і таким чином підтримують імунну систему людини. Ураховуючи, що наявне нині лікування, на жаль, лише подовжує термін хвороби, але не виліковує її, першочерговими заходами в боротьбі з ВІЛ/СНІДом є профілактика. Тестування має проходити кожен, хто пов’язаний з ризиком ВІЛ-інфікування. Сьогодні таке лікування ВІЛ\СНІД в Україні є безкоштовним і доступним для всіх, хто його потребує. Саме завдяки винаходу цих препаратів на сьогодні ВІЛ виключено зі списку смертельних захворювань.
У ВІЛ дуже висока здібність до мутацій: є інформація про геноми більше 25 тисяч варіантів. Треба відзначити, що в різних країнах світу домінують різні субтипи. На жаль, це говорить про те, що вірус досить легко пристосовується і може змінюватися залежно від складу і дії вакцини.
Що стосується життєздатності вірусу імунодефіциту, то в даний час відомо, що ВІЛ не може жити на повітрі довше за декілька хвилин, гине від спирту, а також при температурі вище 56 С. Тому побутове зараження практично виключено. Але усередині шприца або порожнистої голки вірус живе набагато довше (декілька діб).
Перші повідомлення про ВІЛ/СНІД з’явилися в США у 1981 р. З того часу кількість хворих на ВІЛ-інфекцію невпинно збільшується. На сьогодні найбільша кількість хворих на ВІЛ/СНІД — понад 80% від усіх хворих та вірусоносіїв — у країнах Центральної і Південної Африки, а також Південно-Східної Азії і Південної Америки. Перша п’ятірка країн, де найшвидше прогресує поширення ВІЛ, — Китай, Індія, Нігерія, Ефіопія та Росія. Найпотужнішими факторами поширення СНІДу є наркоманія, проституція, гомосексуалізм. Інформування населення, а також цього контингенту людей про високий ризик захворювання у разі застосування наркотиків та незахищених сексуальних контактів не лише зменшить імовірність зараження, але й створить бар’єр на шляху подальшого поширення інфекції. Розвиток епідемії потрібно зупинити і повернути назад. Це завдання мають вирішувати усі.
Подолання епідемії ВІЛ/СНІДу стало світовою соціальною проблемою і вимагає консолідації зусиль медицини, громадськості та кожної людини зокрема.
Несподіваний вияв ВІЛ-інфекції на початку 80-х років XX ст. змусив людство вступити в нову еру - еру СНІДу. В історії є багато прикладів епідемій важких хвороб, які поборола медицина, однак синдром набутого імунного дефіциту (СНІД) - унікальне явище. Синдром придбаного імунного дефіциту - це нове інфекційне захворювання, яке фахівці визнають як першу у відомій історії людства дійсно глобальну епідемію. Ні чума, не чорна віспа, ні холера не є прецедентами, оскільки СНІД рішуче не схожий ні на одну з цих і інших відомих хвороб людини. Чума відносила десятки тисяч життів в регіонах, де вибухала епідемія, але ніколи не охоплювала всю планету разом. Крім того, деякі люди, перехворівши, виживали, набуваючи імунітету і брали на себе обов'язок по догляду за хворими і відновленню постраждалого господарства. Проте СНІД з кожним роком продовжує вражати все більше людей в усіх країнах...
Вірус все більше поражає людей, які не входять у групи ризику. Підтримка людей, які вже стали ВІЛ-інфікованими, попередження нових захворювань і пропагування здорового способу життя - основні засоби запобігання розповсюдженню інфекції. Мало людей у нашій країні, навіть ВІЛ-позитивних, знають про те, що необхідно робити, щоб ВІЛ не перейшов у СНІД. Хвороба, котра насамперед випливає із поведінки, заставляє кожного повернутись до одвічних цінностей - людяності, мудрості та відповідальності щодо життя свого та тих, хто прийде після нас. Тому для вирішенням складної глобальної проблеми подолання ВІЛ/СНІДу важливе значення має також мобілізація населення і громад. Необхідно впровадження широкої та якісної освітньо-пропагандистської кампанії, як одного з найважливіших компонентів первинної профілактики - запобігання інфікування ВІЛ, формування толерантного ставлення до людей, що живуть з ВІЛ/СНІДом, розуміння та підтримки всього спектру дій суспільства у боротьбі з епідемією ВІЛ/СНІДу.
Саме на рівні родин за підтримки громадських груп та ЗМІ можна реально допомогти людям знизити ступінь ураження ВІЛ-інфекцією. Це основне питання профілактики загрози епідемії. Обов'язок кожного - сприйняти цю складну проблему суспільства як свою особисту. ВІЛ/СНІД - проблема усього суспільства і вона стосується кожного, стовідсоткової гарантії немає ніхто.
У 1988 році відбулася історична зустріч міністрів охорони здоров'я всіх країн. Історичною вона стала тому, що саме тоді прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією по ВІЧ-ІНФІКОВАННИМ. Тоді ж було вирішено оголосити 1 грудня Міжнародним днем боротьби з СНІДОМ.
У цей день по всьому світу люди виражають підтримку хворим на ВІЛ-інфекцію та СНІД, привертається не аби яка увага громадськості та СМІ до вирішення проблеми поширення епідемії, боротьби з проявами дискримінації хворих на ВІЛ/СНІД, толерантного відношення до них. Символом боротьби зі СНІДом є червона стрічка. Також, червона стрічка є символом небайдужості до цих та ще багатьох проблем пов`язаних з боротьбою зі СНІД, символом висловлення солідарності та розуміння тих, кого ця проблема торкнулася безпосередньо, символ протесту проти необізнаності, знак пам`яті про померлих від СНІД , знак солідарності з лікарями , з усіма, хто намагається протидіяти епідемії, заклик до конкретної соціальної дії. Цей символ антиСНІДівського руху створив художник Франк Мур у квітні 1991 року, у той час коли до хвороби, яка забрала життя багатьох людей, намагались не привертати особливої уваги.
СНІД не є рідкісним захворюванням, від якого можуть випадково можуть постраждати небагато людей. Провідні фахівці визначають в даний час СНІД як “ глобальну кризу здоров'я ”, як першу дійсно все земну і безпрецедентну епідемію інфекційного захворювання, яке до цих пір після першої декади епідемії не контролюється медициною і від нього вмирає кожен такою, що заразилася людина.
ВІЛ-інфекція не є синонімом слова ” смерть ”, і хворі на ВІЛСНІД мають право на гідне життя, яке залежить від багатьох медико-соціальних факторів, в тому числі і від толерантності громади в цілому, і від кожного з нас до тих, хто має цю проблему безпосередньо.
Тож будьмо толерантними!
Піпаєва Наталія 321 гр
Комментариев нет:
Отправить комментарий